Дніпрорудненська гімназія "Софія"
Василівського району Запорізької області

Історія нашого учня, МАЛЕНЬКОЇ ДИТИНИ З ВЕЛИКИМ СЕРЦЕМ...

Сьогодні, у Міжнародний день волонтера, ми хочемо розповісти особливу історію нашого учня, МАЛЕНЬКОЇ ДИТИНИ З ВЕЛИКИМ СЕРЦЕМ...

Бродецький Віталій Олексійович, учень 3-В класу КЗ ”Дніпрорудненська гімназія “Софія” - ЗОШ I-III ступенів №1” ДМР ВР ЗО. Свою волонтерську діяльність розпочав у грудні 2022 року. Віталій вирішив створювати патріотичні листівки, малюнки зі словами подяки захисниками та передавати їх на фронт через волонтерів. За період своєї творчості створив близько 40 тематичних листівок та патріотичних малюнків. «Так хотів висловити слова щирої вдячності Збройним силам України, які стали на захист нашого народу та територіальної цілісності нашої держави. Понад усе я бажав донести свою думку та думку кожного українця про те, як ми цінуємо те, що вони роблять для нашої країни в ці скрутні часи, - говорить Віталій, - На знак подяки отримав від наших воїнів 6 українських шевронів та іменний жетон.» А далі спогади: «Пам’ятаю перші дні війни, особливо це жахливе слово «війна!», яке пролунало з вуст моєї матусі. Ми були розгублені, не знали, що робити. Потім окупація мого рідного села. Як же боляче було покидати рідну домівку, бабусю, друзів, а ще песика … і кота … Але вибір був зроблений і ми мусили рухатись вперед. Трохи оговтавшись, я почав замислюватись над питаннями: «Чим я можу допомогти своїй країні?», «Як я можу підтримати наших військових?» І тоді я вирішив зайнятися волонтерською діяльністю. Не скажу, що я талановитий художник, але я почав малювати і надсилати малюнки зі словами подяки і підтримки нашим військовим. Дуже мені хотілося, щоб наші захисники розуміли, що ми думаємо, хвилюємось і турбуємось про них. Відносили їх на Укрпошту відділення №91 через волонтерів, що приходили до них, передавали на фронт наші малюнки. Робив я це абсолютно безкорисно. Та яким же було моє здивування, коли отримав у відповідь шеврони із зображенням українського прапора та іменний жетон. Це так мене вразило і зворушило! Я знав, що наші воїни мужні та сильні, а тепер зрозумів, що вони ще й дуже добрі, уважні та вдячні. Цей вчинок надихнув мене на нові звершення. І я вже розмірковую над тим, що іще можу зробити задля наших воїнів-захисників та задля наближення нашої перемоги. Я ще не вирішив точно, що буду робити, бо у мене є кілька ідей, але точно знаю, що буду продовжувати займатися волонтерською діяльністю. Я свято вірю в нашу перемогу, в наших янголів-охоронців – Збройні сили України. Слава Україні! Героям слава!»А ми точно впевнені, що поки в нас є такі свідомі, мудрі, чуйні, вдячні діти – нас нікому не здолати!Дякуємо кожному волонтеру! Усім, хто підтримує наших Захисників! Віримо у ЗСУ! Перемога з нами!