Дніпрорудненська гімназія "Софія"
Василівського району Запорізької області

День української писемності та мови

Українська мова — це наш скарб, наша сила, наша історія та душа народу!Святкування Дня української писемності та мови розпочалося з теплої зустрічі колективу КЗ «Дніпрорудненська гімназія «Софія» — загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 1» ДМР ВР ЗО. Щирі привітання, добрі слова й натхненне спілкування об’єднали нас у любові до рідного слова.

Особливим моментом стало відеозвернення Рідної мови до нас, дітей України. Її щирі й проникливі слова нагадали кожному про важливість збереження, шанування та плекання нашої мовної спадщини.

Продовженням свята стала зустріч із колективом Дніпрорудненської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів «Світоч» ДМР ВР ЗО. Разом ми долучилися до написання XXVII Радіодиктанту національної єдності «Лист, який не закінчується».

Цьогорічний текст був надзвичайно емоційним, щирим і глибоким. Його слова торкалися душі, викликали роздуми, пробуджували любов до рідної землі та гордість за українську мову. Це був не просто диктант, а можливість відчути силу слова, яке підтримує, надихає та об’єднує українців, де б вони не були.

Особливої уваги заслуговує команда, яка подарувала нам можливість почути цей текст: Артур Дронь — письменник і ветеран російсько-української війни, а також Артур Пройдаков — учитель української мови та літератури, і Даша Астаф’єва — громадська діячка та волонтерка. Їхнє читання додало диктанту особливої емоційної глибини, допомогло відчути силу кожного слова та його значення для кожного українця.

Важливою складовою акції стала й благодійна мета — збір коштів на проєкт «Дронопад» благодійного фонду «Повернись живим». Адже єдність виявляється не лише в спільному слові, а й у конкретних справах, взаємній підтримці та допомозі нашим захисникам і захисницям.

Після написання диктанту, повернувшись до свого колективу, ми продовжили тепле спілкування: ділилися враженнями, обговорювали зміст тексту, аналізували написання окремих слів і пригадували правила українського правопису. У затишній, доброзичливій атмосфері кожен мав змогу висловити власні думки, почути колег і ще раз переконатися, що вивчення рідної мови — це безперервний шлях до пізнання її багатства й краси.

Цей день став символом єдності, незламності й духовної близькості. Адже українська мова — це те, що єднає нас попри відстані й обставини, нагадує про наше коріння та допомагає відчувати себе частиною великої української родини.

Єднаймося українським словом! Бережімо нашу мову, плекаймо її красу й передаваймо любов до неї наступним поколінням, адже в ній — наша ідентичність, наша сила, наша незламність і наше майбутнє!

Слава Україні! Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість навчатися, творити й берегти українське слово!